Через життєві труднощі, роботу, зобов'язання та банальну необізнаність щодо булінгу, батьки можуть не зрозуміти, що їх дитина зазнала цькування. Однак статистика свідчить про те, що майже кожна п’ята дитина стає жертвою цькування в школі, а кожна третя дитина зазнає булінгу в інтернеті.

Досвід булінгу може впливати на психічне, фізичне здоров’я дитини та звісно її успішність в школі. Хтось може помилково вважати, що цькування допомагає «загартовуватися», але це не так. Якщо дитина зазнає образ в школі, чи іншому середовищі — цей негативний досвід матиме значні довгострокові наслідки і зрештою вплине на якість її життя. Частина досліджень про булінг свідчить про те, що діти та підлітки, які зазнали цькування, вже в дорослому віці мають вищий ризик розвитку депресії, тривоги, панічного розладу та самогубства. Саме тому надзвичайно важливо, щоб батьки та вчителі були обізнані щодо ознак цькування та вчасно реагували на подібні ситуації. В нашому матеріалі ми писали про те, що робити якщо дитина зазнала булінгу за кордоном.

Ознаки того, що дитина зазнала булінгу

Діти та підлітки неохоче розповідають старшим про булінг через страх бути засудженим, висміяним та покараними. Тому дорослим потрібно знати про тривожні маркери, які можуть означати, що дитину ображають.

1. Зміна поведінки
Уподобання підлітків та дітей трансформуються в процесі зростання, але раптова зміна поведінки в них може свідчити про появу нового стресового чинника, наприклад, знущань. Дитина може видаватись більш замкнутою, скритною та тихою, ніж зазвичай. В неї також може з’явитись нервовість, тривога, агресія. Діти, які зазнали булінгу можуть втрати впевненість у собі та своїх здібностях.

Якщо дитина демонструє емоційну агресію, чи проявляє фізичне насильство — це говорить про те, що скоріше за все вона стала жертвою такої ж поведінки зі сторони однолітків, чи навіть дорослих. 

2. Проблеми зі сном та харчуванням
Інколи дитина може раптово почати їсти набагато більше або менше, ніж зазвичай. До подібних проявів можна долучити розлад сну (не може заснути), або навпаки хоче постійно спати та ігнорує взаємодію з навколишнім світом.

3. Погіршення фізичного здоров’я

Стрес може проявлятись такими фізичними симптомами, як: біль у шлунку, головний біль, нудота. Людський шлунок та кишківник тісно пов’язані з нашим психологічним здоров’ям, тому часто негатив з життя може відображатись і на них.

4. Уникнення друзів, школи та соціальних мереж 

Для дітей нормально, коли вони хочуть проводити багато часу з друзями, переписуватися з однокласниками, брати участь в різних шкільних заходах. Проте якщо дорослі бачать, що дитина переживає про майбутній похід до школи, не хоче йти на уроки, здається стурбованою та висловлює своє хвилювання — це може свідчити про проблеми в освітньому середовищі. Варто звернути увагу на психологічний стан дитини також, якщо вона пропускає уроки без вашого відома, вранці вдає ніби чимось захворіла, або її рівень оцінок сильно і раптово погіршився.

Пам’ятайте, що цькування може відбуватися не лише в школі, а й в інших соціальних колах: гуртки, спортивні секції, репетиторство, друзі з вашої місцевості тощо. Якщо підліток раптово припинив спілкуватися з постійними друзями, більше з ними не спілкується на постійній основі — це ознака того, що дитину навмисно «вирізали» з кола спілкування.

Так само, якщо дитина раніше активно спілкувалася в соціальних мережах з друзями, але через невідомі причини перестала це робити — запитайте в неї, чи не зазнала вона кібербулінгу (цькування в інтернеті).

5. Небажання говорити про особисте життя

Якщо дитина, яка раніше спокійно ділилась з вами подробицями спілкування з друзями в школі, на гуртках, в інтернеті — раптово перестає це робити. Також вона може агресивно відповідати, або навпаки уникати розмов про свою дружбу. 

6. Фізичні прояви

Батьки, які помітили синці на тілі дитини, порваний одяг, зіпсований рюкзак чи щось подібне — мають терміново відреагувати та поспілкуватись з нею. Якщо дорослі будуть помічати такі прояви в зовнішності дитини на постійній основі, потрібно поспілкуватись з класним керівником, можливо дитина зазнає знущань і приховує це.

Щоб точно зрозуміти, чи вищезгадані ознаки є проявами булінгу стосовно дитини, чи викликані іншими життєвими обставинами, потрібно з нею поспілкуватися.  Інколи зміни в житті дитини доволі природні та відбуваються з багатьох причин, тому це необов'язково означає, що сталось цькування. Далі пропонуємо ознайомитись з порадами, що допоможуть вам підібрати правильні слова в розмові з дитиною, якщо вона все ж таки зазнала булінгу.

Як батькам спілкуватись з дитиною, яка зазнала булінгу? 

Спершу присвятіть свій час та увагу дитині — спробуйте делікатно поспілкуватись з нею про зміни в поведінці. Дуже важливо проговорити, що ви готові вислухати, допомогти та не засуджувати. Дорослі мають дати зрозуміти своїй дитині, що вони поруч та готові надати їй необхідну підтримку. Тож перший крок — це спокійно запитати дитину про можливе цькування та дати їй зрозуміти, що це не її вина.

Якщо дитина розповіла, що зазнає булінгу — дуже важливо, щоб батьки подякували їй за те, що вона поділилась з ними цією інформацією. Такий дитячий прояв відвертості створює певний місток довіри між вами, тому потрібно проявити спокій, терпимість та зваженість. В жодному разі не сваріться на дитину, чи не намагайтесь самостійно розібратись з кривдником. Спробуйте записати в нотатки, або на аудіо історію дитини з фактами знущання. Це допоможе вам коли ви будете спілкуватись, наприклад, зі шкільною адміністрацією та шукати вихід з ситуації. Також дуже важливо, щоб батьки не заохочували дитину до агресії та фізичного насильства у відповідь на дії кривдника, адже це може суттєво погіршити ситуацію.

Що робити, якщо дитина зазнала булінгу?

Якщо дитина зазнає цькування від однокласників в школі, або в соціальних мережах — батькам слід звернутись до адміністрації школи. Це може бути класний керівник, завуч, чи директор школи. Більшість навчальних закладів серйозно сприймають прецеденти булінгу і вживають заходів щодо його викорінення. Але для того, щоб шкільна адміністрація допомогла вашій родині, потрібно почати з нею діалог про булінг, а не замовчувати ситуацію. Пам’ятайте, що людина, яка зазнала будь-якого виду насильства, в тому числі й булінгу, має право на справедливість та притягнення кривдника до відповідальності.

Дорослі також можуть підтримати дитину і в інший спосіб. Наприклад, батьки можуть допомогти підлітку розвинути впевненість у собі, заохочуючи її приєднатись до нового хобі та подій, що їй цікаві. Активності допоможуть їй завести нові знайомства та відволіктися від того, що трапилось. Крім цього не забувайте хвалити дитину за нові досягнення — це зміцнить її віру в себе. Добре слово дитині від батьків, чи нагадування про те, що вона завжди може поділитись з ними своїми переживаннями — має вирішальне значення для довірливих взаємовідносин. У такий спосіб дитина розуміє, що вона заслуговує на повагу та підтримку, а не знущання.

Корисні контакти для батьків, чиї діти зазнали цькування

Може трапитись така ситуація, що за кордоном ваша дитина зазнала булінгу. Тоді батькам потрібно спілкуватися з класним керівником, щоб розв'язати проблему. Проте, якщо після цього булінг продовжується, батьки можуть домовитись про зустріч з директором та подати заяву про надання психологічної та педагогічної допомоги. У випадку коли ситуація загрожує життю та здоров’ю дитину, напишіть листа директору з проханням вжити заходів через насильство. Віддайте його в секретаріат школи з проханням про вручення. Батьки також можуть звернутися до місцевого відділу освіти з письмовою заявою про булінг.

Від офісу дитячого омбудсмена в Польщі працює для «Телефон довіри батькам» за номером 800 100 100. Для дітей та підлітків діє гаряча лінія за номером 800 12 12 12, або спеціальний чат-бот.

Якщо існує серйозний ризик загрози життю та здоров’ю дитини через булінг, потрібно негайно вжити заходів для безпеки дитини. Ви та ваша дитина в Польщі можете звернутись на екстрену лінію 116 111, або зателефонувати у поліцію 112. У випадку протизаконних дій обов’язково вимагайте правового втручання — повідомте поліцію або сімейний суд (USTAWA z dnia 9 czerwca 2022 r. o wspieraniu i resocjalizacji nieletnich (Dz. U. poz. 1700). 

Контакти допомоги з ментального здоров’я в Польщі.
Як діяти, якщо ви стали свідком або жертвою насильства в Польщі.