Евакуація — стресовий досвід для дитини. Однак, дотримуючись рекомендацій психологів, ви можете максимально його полегшити.
-
-
- Будьте чесними
-
Перш за все, не намагайтеся приховати від дитини правду — дітям важливо розуміти, що відбувається, і знати, чого очікувати. Намагайтеся описати план дії покроково. Наприклад, "спочатку ми складемо речі в наплічники, потім переїдемо у безпечніше місце".
-
-
- Зберігайте оптимізм
-
Не давайте обіцянки щодо майбутнього, але запевніть свою дитину, що зробите все можливе, щоб її захистити. Підбадьорте малюка та скажіть їй, що дуже багато людей у світі намагається зупинити те погане, що відбувається. Натомість намагайтеся не перевантажувати дитину своїми хвилюваннями про фінансові проблеми, втрату майна тощо — цим краще ділитись з дорослими.
-
-
- Уважність до почуттів
-
Продемонструйте, що ви розумієте дитину та її почуття. Не вказуйте дітям, які емоції вони повинні чи не мають відчувати. Уникайте фраз на кшталт “не сумуй" або "не злися" — вони не змінять стан дитини, однак можуть сприйматися як сигнал, що її не приймають та не розуміють. Нагадайте дитині, що ви завжди готові вислухати й підтримати її.
-
-
- Частинка дому з собою
-
Заохочуйте дитину взяти з собою щось важливе — улюблену іграшку, книжку або предмет. По можливості, захопіть книжки рідною мовою, які згодом ви зможете читати разом.
Найголовніше. Передусім пояснюйте дитині, що головне для вашої родини зараз — це безпека. Тому ви разом їдете до безпечного міста/країни. Там вас зустрінуть хороші люди, яких у світі набагато більше, ніж поганих. Ви житимете у тимчасовому помешканні, але обов’язково повернетеся додому.
Важливо. Ваш голос має звучати стійко і впевнено. Будьте готові до того, що на ваші слова дитина може зреагувати плачем чи істерикою. Будьте терплячими і намагайтеся підтримати дитину. Скажіть, що ви теж шкодуєте про від’їзд і вам також сумно. Але зараз вам потрібна допомога вашого маленького героя чи героїні. Підкресліть, що разом ви обов’язково впораєтеся з проблемами. Скажіть дитині, що ви її любите.
Попросіть дитину запитувати вас про те, що її турбує і що вона хоче знати.
Якщо дитина запитує, чи залишаєте ви дім назавжди. Скажіть правду: «Я точно не знаю, але це доти, доки не стане безпечно».
Якщо дитина запитує, де ви будете жити. Розкажіть ті деталі, які вам відомі. Скажіть, що, можливо, ви будете жити разом з іншими людьми. Якщо у вас є фото міста/помешкання, покажіть.
Якщо дитина боїться, що не побачить друзів, поясніть, що ви можете їм дзвонити чи писати. Там, куди ви їдете, з’являться нові друзі, тож друзів буде набагато більше.
Якщо дитина переживає за батька, який залишається в Україні, то поясніть, що тато робитиме все, щоб швидше бути разом. Що він дуже любить малечу і його любов буде з вами, а ваша — з ним.
Що іще важливо зробити?
Запропонуйте дитині взяти щось із дому, найважливіше: улюблену іграшку, кілька книг рідною мовою. Якщо дім цілий, сфотографуйте його напам’ять.
Встановіть правила. Скажіть, що дитина дуже допоможе, якщо буде поруч, не тікатиме, робитиме те, що ви попросите, намагатиметься не вередувати, хоча в дорозі може бути й незручно. Дайте дитині доручення, з яким вона впорається: стежити за іграшкою, рюкзаком, пити воду і нагадувати про це вам.
Переконайтеся, що дитина знає свої ім’я та прізвище, а також ваші, чітко називає домашню адресу й інші базові дані (якщо дозволяє вік). Напишіть важливу інформацію на папірці й покладіть його до кишені одягу, в який дитина буде одягнена протягом усієї поїздки. Зверніть увагу, що куртка або кофта, які дитина може зняти і загубити, не підходять.
Дитині важливо відчувати вашу опору. Опора — це зокрема дотик, тому частіше торкайтеся, обіймайте. Дякуйте дитині за її допомогу в дорозі. Якщо ж вона тривожиться (примхлива, млява, гіперактивна, ниє, скаржиться), то слухайте не перебиваючи, не виправдовуючись, дайте спертися на ваше розуміння і терпіння.
Коли ви приїдете на місце, поясніть, що ви в безпеці. Подякуйте за те, що ви завдяки злагодженим діям і порозумінню впоралися з усіма труднощами дороги, роздивіться разом нове помешкання.