Наслідки пережитого під час війни стресу для психіки можуть бути вкрай руйнівними. Так, ви можете частіше злитися чи засмучуватися, почуватися пригнічено. Ви можете частково чи зовсім втратити цікавість до щоденних справ, не кажучи вже про хобі. Інколи ви можете прокручувати в голові травматичну подію раз за разом. Це може призводити до пришвидшення серцебиття та спітніння. Переживання можуть послабити вашу концентрацію уваги або здатність ухвалювати рішення. Людину в такому стані легко заплутати і дезорієнтувати. Або ж вона відчуває погіршення апетиту та сну. Будь-який із цих наслідків зрештою впливає на дитину, якою опікується особа. 

 

Про те, як боротися з цими наслідками, йдеться у брошурі «Піклування про себе та дітей під час надзвичайної ситуації». Ви дізнаєтеся, як реагує психіка дорослого на побачені жахи війни, а також про переживання маленьких дітей та підлітків, знайдете поради щодо покращення свого емоційного стану та стану своїх дітей. Брошура створена Агентством ООН у справах біженців (UNHCR) та ЮНІСЕФ.

Як батькам нормалізувати свій стан?
Пам’ятайте, що ви не повинні бути ідеальним батьком чи ідеальною мамою щодня і щохвилини. Ви можете не мати достатньо сил на те, щоб завжди бути в гарному гуморі, а тим паче мати ресурси для реалізації другорядних потреб дитини. Навіть забезпечуючи базові дитячі потреби, ви інколи можете відчувати, що зараз це складне завдання для вас. 

 

У такому випадку спеціалісти радять бути терплячими до себе. Намагайтеся бути до себе добрими, як, наприклад, до своїх друзів у біді. Визнайте, що зараз складний час, але ви поступово впораєтеся з усіма проблемами, як робили це раніше. 

 

Нагадуйте собі, що ви не одні зараз у складній ситуації і що у вас усе ще є підтримка друзів чи близьких. Якщо ви тужите за домівкою, рідними чи мирним життям, поплачте, виговоріться. Підтримуйте спілкування із рідними, друзями, новими знайомими, волонтерами. Не втрачайте можливостей соціалізуватися. 

 

Якщо ви відчуваєте, що вам потрібен час на себе, подумайте, як розділити обов’язки з догляду за дітьми з іншими дорослими, які поруч і яким ви довіряєте. Необхідно піклуватися про себе і мати можливість побути наодинці із собою. 

Дорослим важливо достатньо спати, добре харчуватися, а також за потреби долучатися до різних духовних, культурних чи релігійних практик, що заспокоюють і відновлюють вашу віру в краще майбутнє. 

 

Намагайтеся уникати негативних моделей поведінки. Зняття стресу за допомогою вживання алкоголю призведе лише до погіршення вашого емоційного стану і не дасть дитині, якою ви опікуєтеся, відчуття безпеки. 

 

Пам’ятайте, що, піклуючись про себе, ви стаєте сильнішими, а значить, здатними допомагати іншим.