Під час війни варто бути ще більш уважними до змін у поведінці, настрої чи самопочутті дитини. Якщо батьки чи опікуни знають про хронічні захворювання малечі й упевнені, що можуть упоратися з їх проявами, дитині можна допомогти самостійно. Проте якщо ви стикаєтеся з незнайомими симптомами або не впевнені в діагнозі, не відкладайте візит до лікаря. Нижче наведені ознаки, які свідчать про негативні зміни у здоров’ї дитини.

 

Нині лікарі приймають як онлайн, так і офлайн, тому ви завжди можете отримати необхідну допомогу. У період воєнного стану національний контакт-центр Міністерства охорони здоров’я надає українцям безкоштовні медичні консультації. До цієї роботи залучені медичні працівники різних спеціальностей: терапевти, кардіологи, пульмонологи, гінекологи, психологи, хірурги та педіатри. Контакт-центр працює за єдиним номером 0 800 60 20 19, дзвінки на який безкоштовні.

 

Перелік симптомів нездужання

Кволість, втрата цікавості до взаємодії, сонливість

Зменшення або відсутність уваги, позитивної емоційної реакції на речі, які дитині раніше подобалися.

Сонливість — це не про те, що малюк спить довше, одужуючи після інфекційної хвороби. Сонливість — це коли дитина дрімає цілий день, її важко розбудити або коли вона знову засинає невдовзі після того, як ви її розбудили.

 

Втрата апетиту

Варто насторожитися, якщо маля з’їдає менше половини звичної кількості їжі протягом доби. Можна запідозрити недоїдання, якщо ви помітили зменшення сечовиділення (рідше, ніж кожні три години) та потемніння сечі.

 

Зміни в поведінці 

Наприклад, дитина незвично дратівлива й неспокійна, довго сумно або надривно плаче. Якщо ви не можете пояснити такі зміни іншими причинами, це привід припустити, що її бентежить біль або інші ознаки хвороби. Тож зверніть увагу на інші симптоми. 

 

Температура тіла

Підвищення температури тіла, або гарячка, є симптомом захворювання. 

 

Висип
Різні висипки трапляються майже в усіх дітей і здебільшого не становлять небезпеки. Однак якщо вони супроводжуються іншими ознаками хвороби — гарячкою, кволістю, блюванням, — негайно зверніться по допомогу до лікарів.

 

Біль у животі

В усіх малят час від часу болять животики. Про те, що в маляти сильно болить живіт, може свідчити надривний і голосний плач або крик. Також дитина може підтягувати ніжки до животика або скручуватися. Як правило, кольки, закреп чи метеоризм не супроводжуються іншими тривожними симптомами (гарячкою, блюванням тощо). Та у будь-якому разі дитину, в якої болить живіт, потрібно показати лікарю. Якщо ж сильний біль супроводжується іншими симптомами, зверніться по медичну допомогу невідкладно. 

 

Повторюване блювання
Блювання — доволі тривожний симптом, тож консультація з лікарем обов’язкова. Особливо, якщо ви помітите у блювотинні домішки того, чого дитина не їла, або прожилки крові. Важливо відрізняти блювання від зригування, адже зригування — це природний процес. 

 

Пронос
Діарея — небезпечний для немовляти симптом, який призводить до зневоднення організму, тож завжди потребує консультації з лікарем. 

 

Закреп

Труднощі з випорожненням кишківника — зовсім не рідкісна причина плачу маляти. Ознаками закрепу є тривала відсутність випорожнення. Або воно настає пізніше, ніж це властиво саме вашій дитині. Проблема супроводжується здуттям животика, частим відходженням газів. Маля може плакати й підтягувати ніжки до живота. В такій ситуації помасажуйте дитині животик та симетрично згинайте її обидві ніжки в колінному й кульшовому суглобах (притискайте ніжки до животика). Подальші дії та препарати потрібно узгоджувати з лікарем.

 

Кровотеча
Необхідно терміново звернутися до лікаря, якщо ви помітили кров у калі, сечі, їжі, яку маля відригнуло або виблювало. Також не ігноруйте кров’янисті виділення з носа, вух або статевих органів. Якщо ви помітили синці на тілі дитини, хоча вона напередодні не вдарялася, не відкладайте візит до медпрацівників. Навіть якщо ви на сто відсотків не впевнені в тому, що помітили кров’янисті виділення чи синці, краще завбачливо проконсультуватися з фахівцем. 

 

Ознаки зневоднення
Про зневоднення можуть свідчити темний колір сечі, відсутність сечовиділення понад шість годин, сухість шкіри і слизових оболонок, язика, плач без сліз, западання очей, тім’ячка.

 

Неприродно напружені або, навпаки, розслаблені м’язи
Вас мають насторожити неприродні пози дитини або підвищена чутливість до зовнішніх подразників. Наприклад, маля роздратовано реагує на дотик, починає дужче плакати, коли його беруть на руки. Або болісно реагує на звуки, дитині боляче дивитися на світло, і вона мружиться, відвертається, а її очі сльозяться.

 

Зміна голосу
Якщо ви помітили, що в дитини змінився голос, поставтеся до цього серйозно. Наприклад, осиплий голос може бути ознакою вірусного крупу або спазму гортані (ларингоспазму). 

 

Утруднене дихання
Дихання може бути шумним, хрипким, швидким або поверхневим. Також дитина може робити великі паузи між вдихами. Маля може кректати, докладати значних зусиль, щоб дихати. Наприклад, коли шкіра між ребрами або у яремній ямці (ямка внизу шиї, між ключицями) втягується з вдихом.

 

За наявності яких симптомів візит до лікаря відкладати не можна?

      • Біль у вусі, який:
    • триває кілька годин;
    • супроводжується виділеннями з вуха;
    • супроводжується гарячкою, кволістю, блюванням;
    • виник у дитини, якій менше трьох місяців.
      • Дитина проковтнула:
    • отруйну речовину або побутову хімію, ліки, косметику тощо;
    • батарейку;
    • два й більше магнітів;
    • гострий предмет;
    • предмет, довший за 3 см.
      • Дитина засунула собі дрібний предмет до носа або вуха
      • Організм дитини зневоднений

Зневоднення проявляється як:

- відсутність сечовиділення понад шість годин;

- сухість шкіри і слизових оболонок, язика;

- плач без сліз;

- западання очей, тім’ячка.

Зневоднення може виникнути внаслідок блювання, проносу або перегрівання.

 

У разі якщо стан дитини потребує невідкладної допомоги або дуже вас непокоїть, намагайтеся якнайшвидше дістатися найближчої лікарні або медичного пункту.

 

Телефонуйте до швидкої, якщо:

    • ви не можете зв’язатися з вашим лікарем;
    • ви не можете самостійно дістатися лікарні.

 

Якщо ви в Україні, зателефонуйте за номером 103 та повідомте диспетчеру про те, що сталося з дитиною. На гарячих лініях (103) працюють люди з медичною освітою, тож вони самі поставлять вам потрібні запитання. Диспетчер або адресує ваш дзвінок до лікаря, який проконсультує вас по телефону, або спрямує до вас бригаду швидкої допомоги чи до працюючої лікарні поруч, якщо швидка допомога не має змоги проїхати до місця вашого розташування.

 

Коли викликати швидку допомогу або шукати лікарню?
Це варто зробити негайно, якщо ви бачите:

    • блювання, яке повторюється;
    • кал зі слизом, зеленими або кров’янистими домішками;
    • серйозну травму: поріз, опік, падіння зі значної висоти тощо;
    • судоми, навіть якщо вам здається, що дитина швидко відновлюється (не намагайтеся при цьому дати дитині їжу чи пиття, а також ліки!);
    • різку зміну поведінки: відмову від їжі, безпідставну дратівливість, різку млявість, підвищену сонливість, судоми, сплутаність свідомості (вам здається, що дитина не розуміє, що відбувається навколо, чи не впізнає вас);
    • анафілактична реакція, зумовлена будь-чим, зокрема укусами комах;
    • дитина знепритомніла або не прокидається;
    • утруднене дихання;
    • припинення дихання на більш ніж 15 секунд;
    • вдихання чужорідного тіла або асфіксію (удушення) усіх інших видів (захлинання блювотними масами, утоплення, задушення);
    • сильний біль у животі, який супроводжується блюванням;
    • блювотні маси мають зеленуватий колір або містять домішки слизу й крові;
    • висипання, що супроводжується іншими симптомами (гарячкою, блюванням, кашлем, млявістю).